Аналіз відеофайлу онлайн

Реальний контейнер і кодек (з профілем і рівнем), роздільну здатність і співвідношення сторін, частоту кадрів і режим CFR/VFR, бітрейт і його графік у часі, структуру GOP/ключових кадрів, глибину кольору й підвибірку кольоровості, колірні первинні/передавальну функцію/матрицю, формат HDR (HDR10/HLG/Dolby Vision) з мастеринговим дисплеєм і MaxCLL/MaxFALL, усі аудіо- й субтитрові доріжки, а також перевірку готовності до платформ.

Бо більшість плеєрів повідомляє контейнер, а тут читається потік. Файл з іменем .mp4 не каже майже нічого: під одним розширенням живуть H.264, H.265, AV1 і ще кілька речей, які не є ані тим, ані іншим, — і плеєр, що показав «MP4», розповів вам про коробку, а не про картинку. Чи грає файл на конкретному телевізорі, телефоні чи таймлайні монтажу, вирішує те, що всередині: кодек, його профіль і рівень, субдискретизація кольоровості, первинні кольори й передавальна функція, статичні чи динамічні HDR-метадані. Усе це читається тут із бітстріму разом із бітрейтом у часі та структурою ключових кадрів — тому відповідь інколи довша й подеколи суперечить імені на файлі.

Так. Розділ перевірки платформ аналізує кодек, контейнер, частоту кадрів, співвідношення сторін і аудіо за опублікованими вимогами YouTube, Instagram, TikTok, мовлення (EBU R128) і HLS/DASH та вказує конкретний спосіб виправлення кожної проблеми.

Він показує, скільки біт за секунду витрачає кожна частина відео. Піки виявляють складні сцени, пряма лінія означає постійний бітрейт (CBR), а мітки ключових кадрів відображають структуру GOP — корисно для виявлення недостатньо закодованих ділянок або проблем із потоковим відтворенням.

Для більшої частини не треба. Заголовок контейнера, параметри кодека, роздільність і колірні метадані лежать на початку файлу за відомими зміщеннями, тому описова частина звіту з'являється майже одразу, хай файл на 40 МБ чи на 40 ГБ. Проходу потребує те, що міряється в часі: графік бітрейта і структура ключових кадрів — для них треба обійти індекс, бо вони описують, як файл поводиться, а не що він про себе оголошує. Очікування виправдане, коли питання в тому, чому файл спотикається в одному місці або чому монтаж не ріжеться чисто: і те, й інше живе в розставленні ключових кадрів, а не в заголовку.