Друк документів: точний файл для вашого принтера

Бо драйвер його зменшив. Принтер не кладе фарбу до самого краю паперу, а режим «вписати в область друку» — увімкнений за замовчуванням у багатьох драйверах — стискає сторінку на три-п’ять відсотків. Файл, який робить цей інструмент, уже розміром з аркуш, тож у діалозі друку досить вибрати «100 %» або «Реальний розмір», а надрукована лінійка дасть змогу це перевірити. Якщо драйвер усе одно зменшує, впишіть у «Ваш принтер», скільки міліметрів вийшло в шкали, — аркуш буде збільшено рівно на цю різницю.

Виберіть «Плакат» і задайте, скільки аркушів у ширину. Висота порахується сама за пропорцією картинки, а попередній перегляд покаже плакат зібраним: сітку плиток з номерами A1, A2, B1… Між аркушами лишається напуск для склеювання (за замовчуванням 10 мм) і мітки різу. Якщо у фото замало пікселів для такого розміру, інструмент скаже, скільки точок на дюйм вийде на папері.

Виберіть «Кілька на аркуші» і число — 2, 4, 6, 9 або 16. Орієнтація аркуша підбирається так, щоб сторінки стояли прямо й були якомога більшими. Для чеків, посадкових талонів та етикеток увімкніть «Реальний розмір»: сторінки ляжуть на аркуш у своїх міліметрах, а не розтягнуться на комірку.

Виберіть «З двох боків — Вручну». Друк розділиться на лицьову й зворотну пачки: друкуєте першу, перевертаєте стос, друкуєте другу. Правильний порядок і розворот залежать від того, як ваш принтер складає аркуші і як ви їх перевертаєте, — тому є тест на двох аркушах, який з’ясовує і те, і те, і запам’ятовує відповідь.

Ви перевернули стос через коротку сторону, а файл розраховував на довгу, або навпаки. Пройдіть тест на двох аркушах і позначте «зворот догори дриґом» — після цього зворотні сторінки розвертатимуться під те, як ви перевертаєте насправді.

Він потрапив у смугу, до якої принтер не дотягується: ролики, що протягують папір, займають кілька міліметрів біля країв — близько 4 мм у лазерних і до 12 мм знизу у струминних. Інструмент перевіряє зібрані аркуші й позначає червоним ті, де текст заходить у цю смугу; кнопка «Вмістити в область друку» зменшить їх рівно настільки, наскільки потрібно.

Заливка вимірюється сама, щойно аркуші зібрано: число стоїть поруч із кнопкою «Друкувати», подробиці — у розділі «Фарба». Порівнювати його треба з 5 %: саме за такої заливки оголошують ресурс картриджа за ISO/IEC 19752 і 19798, тому документ із 15 % спорожнить картридж приблизно втричі швидше, ніж написано на коробці.

Відкрийте цю сторінку в телефоні, додайте файли — зокрема знімки HEIC просто з камери айфона — і натисніть «Друкувати»: відкриється системний діалог із принтерами AirPrint або Mopria. На айфоні друк іде через меню «Поширити» → «Друк». Можна й зберегти один готовий PDF, щоб переслати його або віднести в копіцентр.

Увімкніть «Чистий скан» у розділі «Фарба». Тло знімка в тіні друкується як сіра заливка, і принтер чесно кладе на неї фарбу — заливка виходить 25–45 % замість 5 %. Очищення вирівнює освітлення по всьому аркушу: папір стає білим, текст — темним, синя печатка лишається синьою. Результат видно в попередньому перегляді до друку; сам друк очищеного файлу входить у Преміум.

Сфотографуйте кожен бік чи розворот на темному тлі й додайте обидва знімки. Інструмент сам знайде краї документа (або натисніть «Обрізати по документу» під назвою фото), вирівняє перспективу й надрукує кожен бік у реальному розмірі — 85,6×54 мм у прав, ID-картки чи банківської картки, 176×125 мм у розвороту паспорта. Дві копії вміщуються на один аркуш A4; у діалозі друку поставте масштаб 100 %.

Він розкладається по сторінках у браузері — з розміром сторінки, полями й колонтитулами з самого документа — і кожна сторінка кладеться на аркуш картинкою з вибраною роздільною здатністю: за замовчуванням 150 dpi, стільки й розрізняє лазерний принтер. З PDF інакше: їхні сторінки переносяться вектором, тому текст у PDF залишається текстом.