Схема салону Boeing 777-300ER

Тому що крок ілюмінаторів задають шпангоути — приблизно 51 см у Boeing і 53 см в Airbus, — а крок крісел інший, найчастіше 74–79 см. Кратними ці числа не бувають, тому вікна поступово зсуваються відносно рядів: одному ряду дістаються два ілюмінатори, наступному — один і не по центру, а якомусь — простінок між ними на рівні плеча. Інструмент рахує це для кожного місця біля вікна і каже прямо, а в 3D простінок видно на власні очі. На який саме ряд він припаде, залежить від того, де в перевізника починається салон, тож перевірте під час посадки; але саме явище належить типу літака, а не рейсу.

Перемкніть «Скільки вас» — на схемі підсвітяться не окремі крісла, а групи сусідніх місць в одному ряду. Найкращими вважаються блоки, які компанія займає повністю: двоє на парі біля борту в широкофюзеляжному літаку з рядом 2–4–2, троє на трійці біля вікна в ряду 3–3. Тоді поруч не опиниться сторонній і нікому не доведеться перелазити через чужі коліна. Якщо стільки місць поспіль без проходу в ряду немає, інструмент показує групу через прохід і каже про це.

Тому що той самий тип літака кожен перевізник компонує по-своєму, а іноді по-різному навіть у межах власного парку: в A320 буває 150 крісел, а буває 186, і виходи стоять у різних рядах. Написати «ряд такий-то — аварійний вихід» для типу означало б упевнено ввести в оману приблизно половину читачів. Натомість переноситься фізика: над крилом спокійніше, останній ряд не відкидається, кухня шумить. Там, де компонування перевізника вдалося перевірити, воно є окремим пунктом поруч із типом — з назвою авіакомпанії та датою. До списку таке компонування потрапляє, лише якщо кількість місць сходиться із сумою за рядами: здогад тут гірший за відсутність.

Введіть його номер у поле «Ваше місце» — наприклад, 23A. Схема покаже крісло й видасть картку: крок і ширину місця, скільки ілюмінаторів припадає на ряд, чим місце добре і чим погане. Якщо позначено умови, картка скаже словами, чи підходить місце під них. Якщо такого номера в компонуванні немає, отже, у вашої авіакомпанії інша кількість рядів: орієнтуйтеся на властивості — біля вікна чи біля проходу, над крилом чи у хвості, чи поруч туалет.

За положенням Сонця і курсом літака в точках уздовж маршруту, а не лише в точці вильоту. У кожній точці обчислюються азимут і висота Сонця та порівнюються з курсом: якщо Сонце правіше від курсу, воно світить у праві ілюмінатори. Оскільки береться весь маршрут, рейс, на якому Сонце переходить з борту на борт, показано частками, а не одним словом. Час вильоту читається як місцевий час аеропорту відправлення — так, як його надруковано в квитку.

Щодо місця для ніг — зазвичай так. Щодо всього іншого часто ні: там холодніше через двері, підлокітник, як правило, не піднімається, бо в ньому схований столик, під час зльоту й посадки в ногах не можна тримати нічого, а в багатьох літаках ряд перед виходом не відкидається. З дитиною туди не посадять узагалі. Якщо мета — поспати, місце біля вікна подалі від кухні майже завжди краще.

Найменше хитає над крилом, біля центру ваги: що далі від нього, то сильніше відчувається тангаж, тому найгірше у хвості — з тієї ж причини, з якої кінець гойдалки-балансира рухається сильніше за середину. Найтихіше попереду двигунів і подалі від кухонь та туалетів. У реактивного літака шум зростає до хвоста; у турбогвинтового найгучніше — ряд на лінії гвинтів, а це вузька смуга, а не половина салону.

Геометрію, а не інтер’єр конкретної авіакомпанії. Фюзеляж, крило, двигуни, оперення, вікна й крісла побудовано з тих самих розмірів, що й схему, тому в 3D видно те, що залежить від форми літака: чи припадає на ваше місце ілюмінатор або простінок, чи потрапляє у вікно крило, наскільки близько кухня і туалет. Оббивку, екрани й розетки він не показує — у кожного перевізника вони свої.