Видалення реверберації та гулу кімнати з голосу

Резонанси маленької кабіни лежать приблизно в 170–250 Гц — там само, де основний тон жіночого голосу під час читання. Виріз на цій частоті знімає гул разом із басом голосу, і голос стає тонким. Розрізнити їх можна за часом: резонанс продовжує дзвеніти після кінця фрази, а голос згасає разом зі складом. Інструмент працює саме з цією відмінністю.

Так звучить близький мікрофон у тісній кабіні: смуга 100–600 Гц піднята рівно, разом із голосом, і скорочувати там нічого. Цим займається третя стадія. Вона порівнює низ запису з нормою для голосу з таким самим основним тоном і знімає лише те, що виходить за природний розкид голосів. Якщо є вдалий запис того самого голосу, завантажте його зразком — ціль візьметься з нього, і підгонка вийде точнішою.

Поки в записі є рівний фоновий шум, він маскує дзвін кімнати. Шумозаглушувач прибирає шум, але дзвін вважає частиною голосу й лишає, тож його стає чутно. Шумовий гейт додає ще й обрив цього дзвону за частку секунди після фрази — виходить примарне відлуння.

Сирий. Інструменту потрібні паузи між фразами, в яких чутно приміщення. Якщо паузи вже вирізано гейтом, дзвону в них не лишиться, і виміряти його не буде за чим. Баланс низу працює й без пауз — він міряє лише активне мовлення.

Резонансів не знайдеться, і вирізати нічого не буде — таблиця лишиться порожньою. Друга стадія на такому записі змінює звук на рівні близько мінус сорока децибел, тобто практично його не чіпає. Низ студійного запису зазвичай вкладається в норму; якщо він усе ж вибивається, інструмент покаже, наскільки й на якій частоті, а третю стадію можна вимкнути одним клацанням.

Він розрахований на мовлення. Друга стадія прибирає ту частину звуку, що передбачувана з минулого, а довга витримана нота передбачувана цілком, тому на музиці її варто вимикати або ставити слабшою. Норма низу теж побудована на голосах, а не на інструментах.