Трафарет для вирізання: літери, цифри та малюнки

Це перемичка, і без неї трафарета не існує. Середина «О» не торкається решти аркуша: варто вирізати літеру за контуром, і кружечок просто випаде. Те саме відбувається з «А», «В», «Д», «Ф», «Ю», «Я», з нулем і вісімкою, зі світлими плямами всередині малюнка. Перемичка — вузька невирізана смужка, якою ця частина тримається за аркуш. На пофарбованій поверхні вона видна як тонкий розрив лінії, і це нормальний вигляд трафаретного напису, а не дефект.

Залежить від матеріалу. Для плівки-майлара 0,15-0,25 мм робочий діапазон 1,5-3 мм, для самоклейної плівки вистачає 2 мм, для паперу й картону краще 2,5-3 мм, для пластику 0,5-1 мм — 3-3,5 мм. Тонше за міліметр не роблять на жодному матеріалі: така перемичка рветься під час відділення вирізаного і на першому ж проході валиком. Вибір матеріалу підставляє ці числа сам, а повзунок дає їх змінити.

Для разового застосування вистачає щільного паперу 160-200 г/м2 або тонкого картону — їх ріжуть канцелярським ножем по роздруківці, але фарба розмочує край, і на другий-третій раз трафарет веде. Для багаторазового беруть поліефірну плівку (майлар) 0,15-0,25 мм: вона не боїться води, миється й служить десятки разів. Самоклейна плівка зручна тим, що прилипає до стіни й не дає фарбі затекти під край, зате після зняття зазвичай уже непридатна. Для стін під фарбування й для декоративної штукатурки беруть товщу плівку, 0,3-0,5 мм.

Поставте потрібну ширину в сантиметрах і залиште увімкненим розкладання по аркушах. PDF збереться з кількох сторінок: сусідні друкують одну й ту саму смугу малюнка завширшки з перехльост, тож склеювати треба не край із краєм, а малюнок із малюнком — у смузі перехльосту для цього стоять хрести суміщення. Кожен аркуш обрізається за пунктиром і кладеться внапуск на наступний. Першим аркушем друкується карта збирання: мініатюра цілого з пронумерованою сіткою сторінок.

Майже завжди винен драйвер принтера: галочка «за розміром сторінки» або «вписати в область друку» зменшує аркуш на 2-6 %, а на трафареті в метр це 2-6 сантиметрів. У вікні друку оберіть масштаб 100 % або «Реальний розмір». Перевірити можна, не вимірюючи весь трафарет: на кожному аркуші друкується смужка з підписом «50 мм» — прикладіть лінійку. Якщо вона коротша за п'ятдесят, друк поїхав у масштабі, і його треба переробити, а не підганяти під час обведення.

Для різального плотера — «SVG (різ)»: у ньому контур заданий обведенням без заливки, а розмір записаний у міліметрах, тому Design Space і Silhouette Studio беруть трафарет у натуральну величину, а не розтягують на аркуш. Для лазера й ЧПК — DXF, теж у міліметрах. «SVG (заливка)» і PNG потрібні, коли трафарет вставляють у чужий макет як картинку. PDF — для тих, хто друкує й ріже вручну.

Так, але результат залежить від знімка. Добре виходять речі з ясним силуетом на світлому тлі: профіль, листок, інструмент, тварина збоку. Погано — портрети в м'якому світлі та знімки, де предмет зливається з тлом: після порогу вони розпадаються на плями. Три режими допомагають по-різному: «за яскравістю» для контрастного знімка, «адаптивно» для фотографії з нерівним світлом, «контуром» — коли потрібен не силует, а малюнок лінією. Повзунок «товщий/тонший» витягує деталі, що виявилися вужчими за допустиме для матеріалу.

Коли фарбують не крізь трафарет, а по ньому зі зворотного боку. Найчастіші випадки — напис на склі чи вітрині, який читають знадвору, перенесення малюнка на шкіру або дерево через копірку, розпис по внутрішньому боці прозорої поверхні й термоперенесення, де плівку прикладають лицем униз. У всіх цих випадках потрібен дзеркальний макет, інакше текст вийде справа наліво.

Для одного-двох знаків наберіть знак, відкрийте «Розмір трафарета» й натисніть «Аркуш A4»: знак впишеться в аркуш. Усю абетку або цифри від 0 до 9 одразу збирає «Набір: знак на аркуш» у вкладці «Текст» — одним PDF, по сторінці на знак і в спільному масштабі, тож цифри виходять однієї висоти, а широка «Ж» не стає нижчою за вузьку «1». Чи доступний набір на вашому плані, видно з позначки біля його кнопки.