Маракаси, бубон і шейкери онлайн

На iPhone доступ до руху даєте ви, і браузер приймає такий запит лише зсередини дотику до сторінки. Перший дотик до інструмента його й запитує; якщо ви закрили вікно запиту, перезавантажте сторінку й торкніться ще раз. Коли датчик запрацював, під інструментом з’являється позначка «Датчик руху працює». Якщо рух для сайту заборонено в налаштуваннях або датчик не відповідає, про це буде написано там само, а дотик і перетягування пальцем і далі гратимуть на тому самому інструменті.

Це два різні жести. Під час трясіння намистинам треба долетіти: змах їх розганяє, і звучать вони, коли дістануться дальньої стінки, — через 20–80 мс залежно від розміру корпусу й сили змаху. Справжній маракас робить саме це, тому музиканти беруть долю з випередженням. Під час дотику корпус сам б’є по намистинах, що лежать на його стінці, летіти їм нікуди, і звук починається одразу. Час польоту для поточного інструмента показано під ним; менший корпус — коротший політ.

У кожного свій жест. По гуїро ведуть паличкою вздовж ребер: швидкість руки задає висоту тріску, а довгий рух в один бік і короткий назад дають його звичний малюнок. На кабасі ведіть убік — ланцюжок сталевих намистин прокручується по ребристому циліндру. Дощову паличку повертайте: зерна сиплються, доки вона нахилена, а коли пересипляться всі, її перевертають. З телефоном у руці гуїро відповідає на рух уперед і назад, кабаса — на обертання навколо довгої сторони, дощова паличка — на нахил.

Бо намистини падають. Униз тяжіння допомагає, і вони приходять раніше й щільніше; угору йдуть проти тяжіння і приходять пізніше й м’якше. Справжні записи шейкерів розходяться так само — тому бібліотеки семплів пишуть удар угору й удар униз окремими файлами. На клавіатурі це стрілки вгору й униз, на телефоні — напрям змаху.

Ні, тут нічого не програється. Статистика зіткнень усередині сплеску взята з моделі PhISEM (автор — Perry Cook), резонанси та швидкості згасання якої підібрані за вимірюваннями справжніх маракасів, кабас, бубнів і бубонців; механіка хмари намистин, тріск гуїро й удар по мембрані бубна розраховуються тут само. Справжні записи потрібні для перевірки: у записів шейкерів із суспільного надбання виміряно кількість сплесків і проміжок між зіткненнями, і модель тримає тест за цими числами.

Він питає розрахунок. Мить, коли хмара намистин б’є у стінку, — подія з точністю до відліку звуку, тож показане число є відстанню від клацання метронома до звуку, який ви почули, а не до моменту, коли ви ворухнули рукою. Доки ввімкнено режим «Грає сам», розбір мовчить: вашу ноту не відрізнити від ноти груву.

Так. Клацання по інструменту — удар, перетягування мишкою — трясіння: сила береться з розмаху та швидкості руху. Пробіл б’є, утримання дає трель, стрілки ліворуч і праворуч грають лівою і правою рукою, вгору й униз — ударами вгору й униз, цифри 1–9 перемикають інструменти. Клавіші працюють, коли інструмент у фокусі, тобто після клацання по ньому.