Аналіз російського слова: звуки, будова і граматика

Букви е, ё, ю, я на початку слова, після голосної та після ь або ъ позначають два звуки: [й’] і голосний — так само, як українські я, ю, є на початку слова. У слові «ёлка» (ялинка) ё стоїть на початку, тому дає [й’о], і слово звучить [й’о́лка] — п’ять звуків на чотири букви. У слові «лёд» (лід) та сама ё стоїть після приголосного і позначає один звук [о], а заодно пом’якшує [л’]. Таку розбіжність розбір називає окремим рядком під таблицею звуків.

У сполученні «вств» перший приголосний випадає: вимовляють [здра́ствуй’т’э]. Це невимовний приголосний, як т у «честный» або д у «праздник». В українській мові таке спрощення передають на письмі (чесний), а російська орфографія букву зберігає — через споріднені слова («здравие»). Звука вона не позначає, тому в «здравствуйте» звуків менше, ніж букв. У таблиці розбору така буква отримує риску й позначку «не вимовляється».

«Подснежник» (пролісок) змінюється: подснежник-а, подснежник-у. У початковій формі закінчення не звучить, але воно є — нульове, і його позначають порожньою рамкою. «Пальто» в російській мові не відмінюється: в усіх відмінках воно однакове, змінної частини немає, тому закінчення немає, а все слово — основа. В українській мові «пальто» відмінюється (пальта, у пальті), тож тут розбори двох мов розходяться. У розборі за будовою нульове закінчення намальовано порожньою рамкою, а в незмінних слів рамки немає.

Окремо, поза реченням, — і те, і те: це омоніми. «Стекло» (что?) — іменник середнього роду (українською «скло»), а «стекло» (что сделало?) — дієслово минулого часу від «стечь» (українською «стекти»). Розбір показує обидва варіанти кнопками, першим — частіший. Якщо ввести речення («Со стола стекло молоко»), сусідні слова підкажуть варіант, а остаточний вибір залишається за вами.

Словник розбору за будовою — це членування слів із російського Вікісловника, записані його учасниками, і короткий перелік типових шкільних слів. Багатьох слів у ньому немає, і тоді слово ділить алгоритм: закінчення він знаходить, порівнюючи форми слова (стен-а, стен-ы, стен-е), а префікси, корінь і суфікси бере з частин, які трапляються в словах словника. Так «перечитывать» ділиться на пере-, -чит-, -ыва- і -ть. Такий розбір позначено «Розібрано автоматично», межі в ньому намальовано пунктиром, і його варто звірити з підручником або з учителем. Якщо корінь слова словнику не знайомий або основу можна поділити по-різному, інструмент не вгадує: показує лише основу й закінчення.

За сучасними російськими підручниками -ть у неозначеній формі — формотворчий суфікс, і до основи слова він не входить: основа «читать» — «чита». У старих підручниках -ть називали закінченням. Інструмент за замовчуванням пише формотворчий суфікс, а в налаштуваннях «Як записувати» можна обрати запис свого підручника; там само вирішується, чи входить до основи постфікс -ся.